Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

Новини публічної політики в охороні здоров’я

Перше підняття зарплат медиків може статися найближчим часом – законопроект вже у Раді

  • 12 вересня 2019
  • 106

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на kievvlast.com.ua.

Від нових депутатів медики чекають швидких змін. Їх необхідно проводити вже зараз – якщо будемо чекати 3-5 років, доки реалізуємо план трансформації системи повністю, можемо втратити найголовніше - людей, задіяних у професії. З таким рівнем зарплат і відсутності пільг вони просто продовжать виїжджати за кордон. Навіть мама прем’єра Гончарука, яка колись працювала медсестрою у городнянській другій школі, вже давно поїхала працювати до Італії. Тому кадрове питання потрібно вирішувати терміново – підняти зарплати і створити комфортні умови для медиків. Це зробити реально найближчим часом. Як? Розповідаю.

За 3-5 років з України може виїхати 25% медиків, якщо все залишити, як є

На жаль, медична реформа, так розпіарена попередньою владою, не принесла обіцяного підвищення заробітних плат медикам. Тоді гроші просто сконцентрували на первинці, тому її фінансування збільшилось у 2,6 разу. Цього вистачило тільки щоб підвищити зарплату декільком тисячам медиків із 510 000, які працюють у нашій країні. Решта - продовжує отримувати злиденні зарплати або виїжджати за кордон.

Так, у 2019 році за єдиними тарифними ставками зарплата лікаря першої категорії (12 розряд) складає лише 4 тис. грн на місяць, а медсестри (9 розряд) – взагалі 3,3 тис. грн. І навіть поєднуючи декілька ставок і різноманітні доплати (наприклад, у Києві доплата з міського бюджету дозволяє підняти зарплату на 50%), середня заробітна плата в охороні здоров'я складає лише 6,8 тис. грн. Це – одна з найнижчих зарплат у країні! Навіть у Києві зарплата медиків майже на 40% нижча за середню у місті!

Тому «голосування ногами» і виїзд за кордон мінімум 7 тис. медиків на рік (при цьому, молодих, талановитих і з активною життєвою позицією) – звичайна реакція на неувагу суспільства і влади до їхньої праці всі 28 років незалежності нашої країни.

У нас не вистачає мінімум 37 тис. лікарів і 24,5 тис. молодших медспеціалістів вже зараз. За рівнем забезпеченості лікарями Україна знаходиться на одному з останніх місць в Європі. Для порівняння - у Центрі медичної статистики МОЗ України констатують, що рівень забезпеченості практикуючими лікарями в установах охорони здоров'я становить 24,9 на 10 тис. населення (у 2008 році - 26,7 на 10 тис.). В Європі – інакше. За даними Європейського регіонального бюро ВООЗ, на 10 тис. населення припадає 32,2 медика (у 2014 році).

Статистику погіршує й трудова еміграція молодих лікарів.
Хто буде працювати за кілька років, якщо молодь виїжджає, а нині в Україні працює 36,5 тис. лікарів пенсійного віку (22,7% від загальної кількості) та 40,9 тис. середнього медперсоналу пенсійного віку (12,1% від загальної кількості)?

Як можна змінити зарплати і чи будуть пільги

Тому перше, що ми в «Батьківщині» вважаємо потрібно зробити для порятунку людського потенціалу нашої медицини, треба невідкладно, не чекаючи впровадження нових механізмів фінансування галузі та проведення її масштабних перетворень, підняти соціальний статус і рівень заробітних плат всіх медиків до мінімально можливого рівня - мінімум у 2 рази. Одночасно, необхідно забезпечити пакет соціальних пільг для медиків, особливо тих, які працюють у сільській місцевості.

Саме на це спрямований поданий нами законопроект №2028 «Про внесення змін до статті 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних і фармацевтичних працівників». Він передбачає комплекс соціальних пільг для всіх без винятку медиків. Зупинюся тільки на найголовніших.

По-перше, істотно можна збільшити заробітну плату медпрацівникам (більш ніж у 2,2 разу) за рахунок абсолютно соціально виправданої і коректної прив'язки першого тарифного розряду до рівня мінімальної заробітної плати - з 01.01.2019 це 4173 грн. Адже перший тарифний розряд - це і є мінімальна заробітна плата. Нині ж тарифна сітка рахується відповідно до прожиткового мінімуму. З 01.01.2019 це тільки 1921 грн.

Так, медсестра першої категорії (9 розряд), яка зараз отримує тільки 3,3 тис. грн, зможе отримувати мінімум 7,2 тис. грн на місяць. А лікар першої категорії (12 розряд), який нині має оклад тільки 4,0 тис. грн, отримає зарплату в розмірі 8,85 тис. грн.

По-друге, законопроект передбачає пільгове забезпечення телефоном і службовим житлом медиків, які працюють у сільській місцевості. А через 10 років це житло передається в його власність.

По-третє, в сільській місцевості медики також забезпечуються службовим транспортом або компенсацією за використання для роботи особистого транспорту.

І, по-четверте, для медиків передбачено безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням у межах норм, встановлених законодавством, які проживають і працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також для пенсіонерів, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах. Ця пільга була «мертвою» т. як раніше вона діяла тільки коли доходи за попередні шість місяців не перевищували величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (1003 грн). Наш же законопроект дає можливість нею скористатися, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує мінімальної заробітної плати (більш ніж в чотири рази більше за 4173 грн).

Де ми пропонуємо взяти фінансування на таке підвищення заробітної плати і такі соціальні пільги?

Новий парламент визначив пріоритетом своєї роботи боротьбу з тіньовою економікою та контрабандними схемами на митниці. Тому додаткові витрати на зарплати і соціальні пільги медикам у 2020 році повинні бути передбачені в державному бюджеті. Вони можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах (це дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування за кожен місяць у сумі понад 18,2 млрд грн), а також за рахунок перерозподілу витрат державного бюджету.

Це – тільки перший крок, який допоможе забезпечити гідне життя медикам вже зараз. Він дозволить розпочати масштабні перетворення в медицині. Ми підготували пропозиції як це зробити і подамо їх при розгляді бюджету – маю надію, президентська партія їх підтримає.

 

 

Більше жодного неефективного використання державних коштів на ліки: новий законопроект зробить міжнародні закупівлі прозорими

  • 11 вересня 2019
  • 77

Верховна Рада прийняла за основу законопроект про внесення змін до закону про публічні закупівлі, який дозволить скоротити терміни доставки ліків, закуплених державою, до пацієнтів до 3-6 місяців з понад 20, як зараз.

Про це у своєму фейсбуку повідомив перший заступник голови парламентського комітету з питань здоров’я нації, народний депутат з фракції «Батьківщина» Валерій Дубіль.

Народний обранець спростував поширену ЗМІ інформацію, буцімто законопроект скасовує міжнародні закупівлі ліків і важкохворі залишаться без допомоги:

«Він (законопроект, - авт.) узаконює роботу міжнародних організацій (а не скасовує її), і тепер вони будуть зобов’язані працювати згідно з ним, а не за незрозумілою процедурою», - закцентував нардеп і пояснив, що міжнародні закупівлі закінчаться незалежно від прийнятого вчора документа:

«Міжнародні закупівлі були впроваджені законом у 2015 році, який тимчасово запровадив спеціальний режим закупівлі ліків до 1 квітня 2019 року. Потім, у порушення регламенту, законом про бюджет на 2019 рік, термін дії закону продовжили ще на рік - до 01.04.2020. І його дія закінчиться автоматично, а не з прийнятим за основу законом про державні закупівлі», - пояснює він.

Валерій Дубіль нагадав: Рахункова палата й Державна аудиторська служба неодноразово констатували у своїх звітах, що за час дії міжнародних закупівель не один мільйон державних гривень використовувався неефективно.

А тому, пише нардеп, якщо Рада все ж вирішить продовжити міжнародні закупівлі, необхідно прийняти новий законопроект, при цьому поширити на нього дію закону про державні закупівлі. «Щоб вони стали насправді прозорими й відкритими, а ліки поставлялися за 3-6 місяців, а не 20, як це було за попередньої влади. Саме це й вирішує прийнятий сьогодні за основу законопроект №1076», - пише він.

«Маю велику надію, що голосування за законопроект у другому читанні пришвидшить у найближчому майбутньому час доставки ліків до пацієнтів», - резюмував народний обранець.

 

Валерій Дубіль ініціював аудит діяльності МОЗ часів Уляни Супрун

  • 05 вересня 2019
  • 44

Комітет Верховної Ради підтримав пропозицію щодо аудиту МОЗ

Народний депутат від «Батьківщини», перший заступник голови комітету Верховної ради з питань здоров’я нації Валерій Дубіль ініціював проведення аудиту діяльності Міністерства охорони здоров’я в період керівництва Уляни Супрун. Про це політик повідомив на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, відповідне рішення підтримали 13 з 15 присутніх на засіданні у середу, 4 вересня, членів комітету.

«За моєю ініціативою комітет вирішив підбити підсумки роботи колишньої влади - підтримали подану мною пропозицію ініціювати проведення аудиту МОЗу з липня 2016 до 29 серпня 2019 року Рахунковою палатою і Державною аудиторською службою», - зауважив Дубіль.

Нардеп розповів, що члени комітету з питань здоров'я нації на засіданні також обрали голів підкомітетів і склали план порятунку української медицини.

За його словами, пріоритетом роботи комітету визначили доступність медичної допомоги, незалежно від статків людини та її місця проживання.

«Це те, за що я та фракція «Батьківщини» боролися ще у минулому скликанні. Не може бути здорової людини у суспільстві хворих людей, які б щеплення ти не робив і як би не слідкував за своїм здоров’ям! А невчасне лікування взагалі призводить до ускладнення хвороби, інвалідизації та смерті», - зауважив нардеп.

Дубіль нагадав, що доступність медичної допомоги стане однією з тем обговорення на сесії Генеральної Асамблеї ООН.

«Наша фракція - перша націлила свою законодавчу роботу у цьому напрямку і зараз є всі передумови, щоб інші депутати доєдналися до неї і нарешті зробили українську медицину доступною і якісною», - додав парламентарій.

Дубіль також запропонував створити підкомітет Верховної ради з питань технічного регулювання та стандартизації.

«Без удосконалення системи галузевої стандартизації нам не вдасться провести зміни, не вдасться зробити так, щоб не було різниці між сільськими і міськими закладами охорони здоров’я, не вдасться зробити ліки і медпослуги однаково якісними. Над цими питаннями працюватиму як голова підкомітету», - написав політик.

За матеріалами glavcom.ua.

Валерій Дубіль: “Черга смерті” у МОЗі зникне, коли його очолить професіонал

  • 13 серпня 2019
  • 80

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на kievvlast.com.ua.

Зараз вся медична і пацієнтська спільнота стоїть на вухах: чи отримає Супрун портфель Міністра, чи МОЗ очолить професіонал. На призначення нового Міністра найбільше сподіваються важкохворі, адже халатне відношення до своєї роботи вже третій рік ставить під питання життя таких пацієнтів.

А все тому, що після першого півріччя у МОЗа знову, як і в минулому і позаминулому році, закінчилися гроші на оплату лікування важкохворих пацієнтів за кордоном. І знову у Міністерстві пропонують людям, яких кожен день очікування наближає до смерті, чекати на наступний бюджетний рік і виділення нових коштів.

Цьогоріч пролікували набагато більше пацієнтів, ніж минулоріч – 235. Але щоб черга зникла, потрібно виділити ще як мінімум 700 млн грн.

У минулому році ми разом з пацієнтськими організаціями та родичами важкохворих після багатомісячної боротьби змогли добитися від МОЗу додаткового фінансування за цією програмою.

Зараз ми знову включилися в цю боротьбу. І дуже сподіваємося, що вона завершиться на нашу користь одразу після зміни керівництва МОЗу.

А поки процес тотального перезавантаження влади ще не торкнувся уряду, ми бачимо повторення минулорічної ситуації – на наші обґрунтовані вимоги про виділення додаткових сум на лікування пацієнтів, Уряд починає грати в “бюрократичний теніс”. Гройсман киває на Мінфін, адже фінанси – це його компетенція, Мінфін киває на МОЗ, адже перерозподіл грошей за держпрограмами можливий тільки за ініціативою розпорядника коштів, а МОЗ киває на Мінфін – у нього цих коштів немає!!! Знову замкнуте коло нашої бюрократії.

wyb1ZQ4JxrlNcZfP

 

9Oy2roZtlpUvgQZI

Нічого. Ми це вже проходили в минулому році, коли нам самим довелося провести аудит невикористаних залишків за програмами МОЗу, знайти резерв коштів і змусити МОЗ це визнати і ініціювати їхній перерозподіл на лікування пацієнтів.

Цьогоріч залишки так само вийде знайти – вони є і чималі. Наприклад, поверхневий аналіз виконання програм МОЗу, проведений фахівцями Українського інституту майбутнього, показав можливість економії або перерозподілу на інші напрямки понад 1,3 млрд грн з реалізованих зараз МОЗівських програм.

Але таке виділення грошей – це оперативне гасіння пожежі. Українським пацієнтам же потрібен механізм, який унеможливлює її виникнення. Адже хоча щороку грошей виділяється все більше і більше, проблема з лікуванням важкохворих не вирішується і дефіцит коштів тільки збільшується.

Системним рішенням має стати не постійна відправка пацієнтів на лікування за кордон і трата наших бюджетних грошей на розвиток медицини в інших країнах, а розвиток медичних технологій в Україні.

Тільки в цьому році МОЗ відправив у Білорусь на трансплантацію нирки 125 пацієнтів, заплативши за це понад 300 млн грн. Українська медицина ж навіть зараз може робити більше 80 трансплантацій нирки в рік, при цьому вартість проведення трансплантації мінімум удвічі нижча, ніж у Білорусі. А при помірному розвитку системи трансплантації за 1-2 роки цей показник можна збільшити мінімум удвічі і практично повністю вирішити і проблему з необхідністю лікування таких пацієнтів за кордоном, і дефіциту грошей на подібні операції.

Це можна було зробити ще два роки тому. Але МОЗ повністю провалив розвиток національної системи трансплантації. І не тільки не покращив ситуацію, але і погіршив.

Команда Уляни Супрун розвалила єдиний ефективно працюючий центр трансплантації кісткового мозку в Охматдиті, викинувши висококваліфікованих фахівців на вулицю. Провалила команда і підготовку до впровадження положень нового закону про трансплантацію в 2019 році, через що всі трансплантації в нашій країні фактично зупинилися.

Провалила команда і реалізацію державної програми з розвитку трансплантації, на яку в минулому році виділили 112 млн грн. Замість того, щоб оплачувати трансплантаційним центрам проведення цих життєрятівних операцій для українських пацієнтів, МОЗ спочатку дев'ять місяців нічого не робив і не міг відкрити фінансування за програмою, а потім, зрозумівши, що ці гроші просто пропадуть, перерозподілив їх на покупку устаткування і розробку програмного забезпечення.

Минуло вже 11 місяців з цього моменту, а в реальності немає ні обладнання, ні реєстру трансплантації. Він ще навіть у тестовому режимі не заробив.

Скоріш за все, така ж доля чекає і 112 млн грн, виділених на фінансування розвитку трансплантації (лікування пацієнтів та проведення трансплантацій) на початку цього року. Майже 8 місяців минуло, а порядку використання коштів за програмою ще немає, фінансування не відкрито! Так що недбалість, бездіяльність або злочинний умисел (нехай це визначають компетентні органи) чиновників МОЗу і в цьому році можуть призвести до “порятунку” коштів, які виділяли на лікування людей, шляхом перерозподілу на покупку чергового обладнання або програмного забезпечення, постачання якого будуть чекати ще мінімум два роки. Так було минулоріч.

Єдиний спосіб їх використати за призначенням і врятувати життя не одного українця – терміново змінити керівництво МОЗу.

Так само можна побороти і порочне коло з ненаданням важкохворим українцям лікування – у МОЗ повинні прийти не “піарники”, а дійсно професіональна команда управлінців, яка стане працювати не на свій імідж, а на реальні запити українських пацієнтів. І наша фракція зробить все можливе, щоб саме вона очолила Міністерство охорони здоров’я у найближчий час.

Медичне страхування, страхова медицина чи державне фінансування: що зробить медицину доступною, якісною і безоплатною

  • 08 серпня 2019
  • 76

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на kievvlast.com.ua.

Буде чи не буде продовжена “медреформа” команди Уляни Супрун – це запитання мені все частіше задають люди під час зустрічей. Більшість просить все зробити, щоб зупинити її і вигадати механізм, який зробить медицину однаково доступною для всіх. Його ми разом з представниками пацієнтської і експертної медичної спільноти вже навіть прорахували. Це – механізм багатоджерельного фінансування охорони здоров’я. У його основу потрібно закласти обов’язкове медичне страхування.

Зараз все залежить від нового складу парламенту і уряду: який курс визначать, чи готові дослухатися до професіоналів. Тож, в чому його суть і чим він відрізняється від “медичного страхування”, яке нібито запроваджувала Уляна Супрун.

Ви, мабуть, все частіше чуєте від публічних людей про таке поняття, як “страхова медицина”. Вони обговорюють – чи реально її запровадити у наших реаліях. Спробую пояснити, що це таке насправді.

Страхова медицина, обов’язкове медичне страхування і бюджетне фінансування

Розпочну з термінології. Часто політики і журналісти, далекі від проблем охорони здоров'я, називають страховою медициною модель фінансування охорони здоров'я. Це в корені неправильно. Адже страхова медицина – це процес надання медичних послуг. Придбав страховку з переліком страхових випадків, захворів, отримав лікування. Не придбав – ніхто не лікуватиме безкоштовно. А інструмент фінансування, здатний забезпечити доступність медичної допомоги та захистити вас від величезних витрат на лікування в разі важкого захворювання називається медичним страхуванням.

До речі, чиновники МОЗу вважають, що “реформаторський” закон про державні фінансові гарантії запровадив саме державне медичне страхування в Україні, а Нацслужба здоров’я є державним страхувальником. Та все це – вигадки. Реалізовуваний ними фінансовий механізм схожий на страхову медицину, як віз схожий на автомобіль – у обох по 4 колеса, та на возі далеко не заїдеш. Чому?

Дивіться. Будь-яка система фінансування охорони здоров’я складається з трьох елементів: механізму збору коштів, механізму перерозподілу і управління коштами та механізму використання коштів.

Якщо б МОЗ дійсно створив систему обов'язкового медичного страхування, то лікування пацієнтів оплачувалось би з окремого страхового фонду, який формувався би з відрахувань або самих застрахованих осіб, або на їхню користь роботодавцем або державою. Авжеж, для оплати конкретно наданих пацієнту послуг потрібно було б використати метод “гроші йдуть за пацієнтом”. Та перерозподіляли б кошти, в основному, саме на покриття фінансових ризиків пацієнта при лікуванні його важкого захворювання. Тобто, замість того, щоб збирати всім світом на оплату операції, її б оплатила держава у повному обсязі.

МОЗ же цю модель навіть не створив. Вони продовжували реалізувати державну модель фінансування (модель Беверіджа), проте називали її “медичним страхуванням”. І цей “віз” на “автівку” схожий лише своїми “чотирма колесами” – кошти використовують так само за методом “гроші йдуть за пацієнтом”. У решті – вони відрізняються.

Перерозподіл коштів в МОЗівській системі фінансування здійснюється тільки на покриття поточних медичних витрат всім пацієнтам. Джерелом коштів не є спеціальні страхові платежі, які формують окремий страховий фонд, а є – частина податків із загального фонду державного бюджету. І тому якщо продовжувати реалізовувати “супрунівський підхід”, у найближчий час достатньої суми, щоб покрити всі ризики, в бюджеті не з’явиться. А отже – не буде й безкоштовної медицини. Чому?

Приклад Британії, яким не може скористатися Україна

Щоб державна модель фінансування функціонувала, потрібні чималі кошти з бюджету. На одного пацієнта Британія витрачає 4,5 тис. дол. або майже 19% від усього величезного бюджету. Грошей хронічно не вистачає! Новий прем'єр- міністр Борис Джонсон після отримання повноважень одразу подав програму збільшення фінансування служби NHS (британського аналога нашої НСЗУ) на 29% за найближчі п'ять років. І її бюджет тепер більший за бюджет космічного агентства США NASA.

В Україні на рік витрачають (увага) навіть не 1000, а лише 100 доларів на пацієнта. І тому нашу систему охорони здоров’я ми фінансуємо з власних кишень на 60%. І держава, в якій 50% економіки знаходиться в тіні, а ВВП на 70% формується витратами домогосподарств і лише на 20% – держави, не зможе ніяк ніколи профінансувати медицину на достатньому рівні. Нам далеко навіть до Білорусі (352 дол. на пацієнта в рік) і Грузії (281 дол.). Тож люди продовжать доплачувати з власних кишень, а будь-яка хвороба стане вироком для бюджету родини.

Обов’язкове медичне страхування – єдина гарантія лікування

Нині уряд щороку може змінювати рівень фінансування медицини. За останні 5 років він був від 4,1 до 2,9% від ВВП. Значить, гарантій стабільності фінансування немає. Хто може сьогодні сказати, чи оплачуватиме держава у наступному році лікування окремої хвороби? Ніхто. Коли МОЗ у минулому році заохочував громади створювати комунальні медзаклади на первинці, то він обіцяв у 2018 році тариф за обслуговування одного пацієнта на первинці у 370 гривень, а у 2019 вже 450 гривень. Прийшов 2019 рік, а тариф не підвищили і залишили на рівні 370 гривень, забрали додаткову оплату за “червоним списком” за пацієнтів без декларації та ввели плату за використання інформаційних систем. Первинка стала збитковою.

Щоб вони з’явилися насправді, потрібен окремий страховий фонд, який наповнюватиметься за чіткими і стабільними правилами, про які я писав. І правила ці потрібно визначити в законі.

Крім того, необхідно одразу, паралельно із впровадженням нового механізму фінансування, за фактично надані медичні послуги значно підвищити рівень фінансування медзакладів (як це зробили на первинці, коли збільшили у 2,6 рази тарифи при переході на централізоване фінансування). Для цього потрібні кошти. Треба десь взяти ті 60%, які платять пацієнти з власних кишень за лікування. Інакше все залишиться як є.

Державне фінансування не знайде кошти. Потрібні додаткові джерела, які сформуються одночасно з реалізацією принципу “гроші йдуть за пацієнтом”. І ними стануть страхові платежі роботодавця і пацієнта за програмою обов’язкового медичного страхування.

Як модернізували свої системи інші країни

Жодна із країн Східної Європи, Балтії і колишньої СРСР при модернізації своєї бюджетної медицини не впроваджувала державну систему фінансування охорони здоров’я за гроші держбюджету, як це спробував зробити МОЗ. Впроваджували різні варіанти системи обов'язкового медичного страхування, в яких формувався окремий від бюджету страховий фонд. Він наповнювався спеціальними страховими внесками, які сплачує в різних пропорціях для різних категорій населення держава, роботодавець і працівник:

Молдова: ставка збору на обов'язкове медичне страхування – 7% від доходу працівника, оплата 50/50: 3,5% -роботодавець, 3,5% – працівник, за непрацюючих платить держава;

Польща: ставка збору на обов'язкове медичне страхування – 7,77% від доходу працівника, оплачує внески ОМС роботодавець разом з іншими податками;

Казахстан: ставка ОМС – 5% від доходу працівника, з яких 3% оплачує роботодавець, 2% – працівник. М'яка система входження в ОМС з поступовим збільшенням ставки по роках. Для роботодавця: 2018 -1%; 2019-1,5%; 2020-3%. Для працівника – 2019 – 1%, 2020-2%;

Литва: ставка ОМС – 9% від доходу працівника, роботодавець оплачує 3%, працівник – 6%;

Естонія: ставка ОМС – 13%. Соціальний податок повністю сплачує роботодавець;

Латвія: оплата фіксованого річного платежу, що визначається в відсотку від мінімальної заробітної плати: 2018 – 1%; 2019- 3%; 2020 року – 5% (або 258 євро). За працівника сплачує роботодавець.

Досвід країн свідчить – єдиний вихід для України з її бюджетною моделлю фінансування – впровадження повноцінної системи обов’язкового медичного страхування з окремим страховим фондом. І цей фонд розподілятиме гроші з врахуванням необхідності. Більше ніхто не збиратиме на операції, і це – реально зробити вже з 2020 року. Як я вже сказав, все нині залежить від нової влади. Наша ж команда докладе всіх зусиль, щоб переконати нову Верховну Раду зробити медицину доступною і якісною для кожної людини, де б вона не жила.

Архів новин розділу
<< < жовт. 2019 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31