Офіційний сайт народного депутата України Валерія Дубіля

МОЗ забирає шанс на життя у важкохворих українців, - народний депутат

  • П'ятниця, 05 липня 2019
  • 47

За матеріалами блогу Валерія Дубіля на kievvlast.com.ua.

Минулоріч ми боролися за життя важкохворих українців, яких МОЗ не хотів відправляти на лікування за кордон, бо “не мав грошей”, хоча гроші, як виявилося, були. Зараз ситуація повторюється – на лікування важкохворих українців залишився лише 81 млн грн! Попереду – півроку! Їх вистачить у кращому випадку лише на 40 пацієнтів. У черзі ж на лікування зараз стоять 235 осіб, і на всіх грошей не вистачить! Крім того, МОЗ вже попередило: “Відправлення пацієнтів, які подаватимуть заяви на участь у програмі після 2 липня 2019 року, буде можливим з 2020 року. Це відбуватиметься за кошти, які будуть передбачені у Державному бюджеті на 2020 рік”.

Якщо людині лікарі прогнозують місяць на життя без цього лікування – то кого вони збираються лікувати у 2020 році?

Програма лікування за кордоном мала бути тимчасовим заходом, доки в Україні не запустять повноцінну трансплантологію. Бо 80% людей, які потребують лікування за кордоном – ті, кому потрібна трансплантація органів.

У МОЗі обіцяли її запустити кілька разів. От і минулого року  замміністра Супрун у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я обіцяв встигнути підготуватися до запуску трансплантацій в Україні до кінця 2018-го. Проте, вони не тільки не розпочались через непрофесіональні дії МОЗу, але й зупинились ті, що у країні були, як я й попереджав. МОЗ просто не встиг прийняти необхідні підзаконні акти і не створив єдиного реєстру трансплантації. І з 1 січня всі трансплантації в країні стали неможливими!

 Нам, депутатам, довелося втручатися і переносити введення закону на один рік – щоб сотні людей, у яких вже були заплановані операції тут, в Україні, мали шанс на одужання через таку байдужість і халатність чиновників Міністерства.

Навіть кошти на програму з розвитку трансплантології були. Але ці виділені на оплату лікування (проведення трансплантації всередині країни) 112 млн до вересня 2018-го навіть не почали освоювати, а потім їх швидко пустили на закупівлю обладнання і створення програмного забезпечення (До речі, в цьому році доля чергових 112 млн може бути приблизно такою ж. Вже пройшло пів року, а порядок їхнього використання ще не розроблений і виділення фінансування навіть не планується).

А ще – цькування чиновниками МОЗу розвалило трансплантацію в Охматдиті – люди просто звільнилися. Унікальний лікарський колектив не може лікувати маленьких пацієнтів через корупцію у МОЗі!

Сотні, а то й тисячі наших з вами сусідів, друзів, знайомих могли отримувати лікування в нашій країні і жити! Натомість, український бюджет годує бюджети сусідніх країн. Білорусь почала розвивати трансплантологію одночасно з нами, тільки тепер ми там лікуємося і працюємо на розвиток їхньої медицини. Операції в Україні могли б обійтися у 2-2,5 разу менше, ми б могли пролікувати і врятувати більше людей!

Зараз МОЗ, вже традиційно, намагається перекласти провину на депутатів, які повинні, як і минулоріч, терміново шукати додаткове фінансування на порятунок цих тяжкохворих пацієнтів. Адже чекати до 2020 року, коли буде прийнятий новий бюджет і в програмі лікування за кордоном знову з'являться гроші, ні вони, ні їхні родичі не можуть – кожен день грає проти них, кожен день може статися непоправне!

Будемо розбиратися в ситуації, як в минулому році. Вже у новому складі парламенту я ініціюю створення робочої групи з вишукування залишків невикористаних МОЗом коштів і добиватимусь від колег призначення лише професіонального міністра, який вирішить системні проблеми в роботі МОЗу і дасть українцям надію на одужання.

Подiлитись посиланням:
Архів новин розділу
<< < жовт. 2019 > >>
пн. вт. ср. чт. пт. сб. нд.
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31